Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 23.11.2017, 02:57

Меню сайту
Реквізити

Полтавська обл.
Миргородський р-н
с.В.Сорочинці
вул.Миргородська,40
Телефони:
8(05355)31793(мед.пункт)
8(05355)31624(секретар)
email: sorint@ukr.net

Карта проїзду
Будьте з нами
Знайомтесь, про нас
Погода

Новини osvita.ua
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика

Санаторна школа-інтернат

Експозиція 2 зали шкільного музею Духовності:

«Школо моя, рідна школа, 

Казка тепла й доброти!    

Стежка твоя барвінкова

В’ється в далекі світи»  присвячена діяльності освітньої установи з 1956 р. по 2006 рік.

Після закриття в 1956 році педучилища на виконання рішення МО освіти України про створення шкіл нового типу 15.08.1956 року в приміщенні колишнього педучилища було засновано трудову політехнічну школу-інтернат.

Під навчальні кабінети було відведено 2 поверхи  головного корпусу і двоповерховий будинок. Спальні кімнати були на 3 поверсі. У навчальному корпусі крім класних кімнат були фізичний, хімічний та біологічний кабінети, актовий і спортивний зали, робоча кімната для ручної праці 1-4 класів. В 1956 році школа мала 7 класів по 30 учнів. Основна маса були діти, батьки яких загинули під час Великої Вітчизняної війни, сироти та діти з малозабезпечених сімей. Навчання й утримання були безкоштовними.

Школа була укомплектована педагогічними кадрами закритого педучилища та його випускниками.

Школа-інтернат являла собою окремий цілісний організм: мала свою землю та підсобне господарство (свині, кури, гуси, корови, 2 коней, кролі), садок, ягідники (малина, чорна смородина, полуниця), які перейшли в спадок від педучилища.

У підсобному господарстві працювали техпрацівники й діти. Велася селекційна робота на дослідних ділянках під керівництвом учителів біології та завуча Павла Самійловича Ручки, який працював разом з дітьми над виведенням нових сортів ягід.

Все життя педагогічного й учнівського колективів було підпорядковано девізу: «У людині все повинно бути прекрасним: і лице, і одяг, і душа, і думки» (А.П.Чехов).

Першим директором школи-інтернату був Дмитро Тимофійович Жуков.

У вітрині – документи Д.Т.Жукова та старшого вихователя Леонарда Гнатовича Гусаренко, який став відомим журналістом - Леонардом Ніколаєнком.

Педагогічний колектив успішно втілював у життя лозунг А.С.Макаренка: «Виховання трудової якості людини – виховання її майбутнього, життєвого рівня, її добробуту».

Матеріали стендів, розгорнутих під загальним заголовком: «Перші кроки» розповідають про побут, навчання, культурне й трудове життя, оздоровлення й відпочинок дітей.

У школі працювало 18 гуртків, якими керували вчителі й вихователі. Світлини відображають зайняття гуртків, виступи художньої самодіяльності учнів та вчителів, спортивні змагання, активну участь у житті села, безпосередню участь у всіх визначних подіях у ньому: святкуванні державних свят, відкритті пам’ятників, у зустрічах з ветеранами війни й праці, спортивних змаганях, виступах художньої самодіяльності.

Перший випуск учнів школи-інтернату відбувся в 1960 році. Зберігся альбом, подарований випускниками заступнику директора Павлу Самійловичу Ручці, матеріали якого ілюструють життя й роботу учнів школи, свідчать про те, що школа дійсно виховувала гідних господарів на землі, давала дітям першооснови професій тракториста, столяра, токаря, швеї, слюсара, вишивальниці з тим, щоб по закінченню школи ті діти, які не продовжували навчання у вузах і технікумах, могли працювати в сільському господарстві й промисловості, вдосконалюючи майстерність з обраної професії.

Зверніть, будь ласка, увагу на фото  третього випуску  (1962 р.). Третій справа – Петро Васильович Приліпко,  дякуючи   фінансовій   підтримці   якого відкрито цей музей.

Загальноосвітня школа-інтернат здійснила шість випусків вихованців і у 1966 році була реорганізована у 8-річну обласну санаторну школу-інтернат,медична служба якої опікувалась оздоровленням направлених сюди дітей.
З 1984 р. головним лікарем на протязі 15 років працював Іван Володимирович Мороз, який і зараз ділиться своїм багатющим досвідом з колегами, консультує дітей. На стенді – фотографії медичних працівників різних років. У вітринах унизу – фотографії, документи, грамоти, підручники тих часів, спогади учнів про свою Альма – матір.
До 1993 року величезним і дійовим засобом виховання були в школі піонерська та комсомольська організації, роботі яких присвячені матеріали експозиції:
  «Вони були піонерами, вони були комсомольцями»
На початку заснування школи-інтернату було 5 піонерських загонів. В кінці 1956 року вийшла Постанова ЦК ВКЛСМ про присвоєння піонерським загонам імен піонерів та комсомольців-Героїв  Радянського Союзу. На засіданні ради дружини було прийнято рішення про присвоєння піонерській дружині школи-інтернату імені Героя Радянського Союзу Олександра Матросова, який своїм тілом закрив амбразуру фашистського кулеметного дзоту, давши цим своїм товаришам можливість перемогти й врятувавши багатьох від смерті.

Піонерські загони носили імена піонерів-героїв, визначних особистостей: Павлика Теслі-земляка, закатованого кулаками; Олега Кошового, Зої Космодем’янської, Валі Котика, Льоні Голікова, Павки Корчагіна, Павлика Морозова, Юрія Гагаріна, Казика Казимова, Аркадія Гайдара. Піонери й комсомольці вели широке листування з ровесниками різних куточків СРСР (матеріали альбому).
Експозиція розповідає про символи, атрибути, пісні піонерської організації, шефські зустрічі з ветеранами революційних подій, війни, героями праці, переможцями змагань.
У вітрині зберігаються жовтенятьські, піонерські, комсомольські значки, вимпели, знамена. На фото-перші піонервожаті та голови ради піонерської дружини, серед яких Явдокія Гладка. Вона зараз живе й працює в Котельві вчителем російської мови та зарубіжної літератури. У презентованій нею поетичній збірці «На межі» є  два вірші, присвячені школі-інтеранту.
Піонери й комсомольці вели велику тимурівську роботу, допомагаючи ветеранам війни та праці, вчителям-пенсіонерам, літнім людям, доглядали за пам’ятником партизанці Ользі Бондаренко.
Переможці змагань нагороджувались екскурсійними поїздками до різних куточків СРСР.

Німецький філософ Е.Кант сказав: «Два людські винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керувати й мистецтво виховувати».

В експозиції «Вони стояли біля керма освіти» представлені фотографії деректорів школи, заступників з навчально-виховної роботи та виховної роботи, старших вихователів з 1956 р. до 2006р.
Дякуючи їх самовідданій праці, школа продовжує традиції своїх великих попередників – сіячів доброго  й вічного, які передаються з покоління в покоління в стінах цього освітнього закладу з часів заснування в 1905 р. учительської семінарії.

Матеріали експозиції «Учителем школи стоїть» продовжують демонстрацію краєзнавчої, пошукової роботи, зв’язків з 93 Миргородською стрілковою дивізією, яка визволяла Великі Сорочинці, висвітлюють походи й екскурсії, поїздки по багатьом куточкам СРСР (Москва, Карпати, Київ, Полтава, Харків, Ленінград); зустрічі з почесними гостями школи-бувшими її випускниками, які стали видатними діячами науки, культури, збройних сил, ветеранами війни й праці, воїнами-визволителями. Не можна без хвилювання читати слова спогадів і глибокої вдячності рідній школі її випускників, частина яких виміщено на стенді.

Фотографії розповідають про уроки й виховні години, які проводять учителі й вихователі. У вітринах-листування з ветеранами 93 дивізії, почесні грамоти і значки. 

Життя не стоїть на місці, нові часи вимагають нових методів і пошуків досконалості й ефективності навчально-виховного процесу.

Цій роботі педагогічного колективу присвячені матеріали стендів і вітрин експозиції: «У пошуках досконалості: вивчення спадщини А.С. Макаренка».

Педагогічний колектив відвідав  Куряжську колонію імені Макаренка, Сахнівську школу імені Захаренка Черкаської області, Павлиську школу імені Сухомлинського, обласний музей обдарованих дітей імені Макаренка, зустрічався з педагогами Києва, Львова, Конотопа. З 1984 по 1993 р.р. тривали  пошуки. У 1993 році педрадою школи було прийняте рішення про втілення в життя методичної розробки директора школи І.О.Фесенка: «Структурна перебудова навчально-виховного процесу на основі запровадження передових педагогічних технологій, теоретичної та практичної спадщини А.С.Макаренка».

Мета: домогтися максимального засвоєння учнями програмового матеріалу в умовах плинного континенту в системі перебудови навчального процесу в рамках урок-самопідготовка; у виховній роботі-створити умови для максимальної соціально-психологічної реабілітації дітей в різновікових загонах та адаптації дітей до реалій життя в умовах ринкової економіки.

Досвід школи був схвалений Міністерством освіти й науки України й рекомендований до вивчення й запровадження його в інтернатних закладах України.

На базі школи було проведено ряд конференцій, нарад, зустрічей. У 1999 р. відбувся 3-денний Всеукраїнський семінар керівників санаторних установ даного типу під егідою Міністерства освіти й Міністерства охорони здоров’я. Досвід роботи знайшов своє втілення в науково- методичному посібнику І.О.Фесенка й Л.І.Прохоренко «Плекаємо живе ядро», який вийшов з друку до 100 річчя Великосорочинської освітньої установи й був визнаний кращим науково-методичним доробком Обласного ярмарку педагогічних ідей і технологій 2006 р.

Фотографії стендів та матеріали вітрин демонструють цю велику роботу педагогічного колективу. На базі школи, яка у 1995 р. вже отримала статус загальноосвітньої санаторної школи-інтернату, було проведено багато значних для освіти Полтавщини й України міроприємств в т. ч.:

  • 2003 р. Всеукраїнська науково-практична конференція “Соціальний захист дітей традиції та сучасність”до 115-річниці з дня народження А.С.Макаренка;
  • 2004 р. Міжнародна науково-практична конференція “Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища”;
  • 2005 р. Наукові читання до 350-річчя з дня народження Данила Апостола.         

 

З руйнацією радянської школи зазнали розпаду дитячі й юнацькі організації: жовтенятська, піонерська, комсомольська. Склався своєрідний вакуум, який боляче вдарив по духовному становленню дітей.

Пошук оновленої дитячої організації тривав і в школі-інтернаті, який закінчився у 1992 році за ініціативою директора школи – генератора всіх ідей – рішенням педагогічної й учнівської громади створити шкільну дитячу організацію «Козацьку демократичну республіку». Розробка Статуту, Конституції, Кодексів тривала рік, і 18 лютого 1993 року «Козацьку демократичну республіку» було проголошено.

12 травня 2004 року вона отримала офіційний статус і юридичну реєстрацію як «Великосорочинська дитяча громадська організація «Козацька Держава».

Матеріали стендів і вітрин експозиції «Плекаємо живе ядро» розповідають про «державу в державі», її структуру, атрибути, напрямки роботи, економічне товариство «Надія», авторів гімну Козацької Держави, процедуру виборів до керівних органів КД. Світлини відображають життя й сімейні традиції різновікових куренів-сімей, які були створені за розробленою І.О.Фесенком методикою: «Від РВЗ-сім’ї – до школи-родини», в рамках якої діти проходять практику життя в єдиній родині, вчаться жити в сім’ї, берегти сімейний вогник, який допоможе їм у майбутньому в створенні своїх родин.

До речі, перший різновіковий загін був створений у школі на початку 1995 році заступником директора з виховної роботи Л.Г.Прохоренко й старшим вихователем Л.П.Довгаль, а з вересня 1995 року різновікові загони стали структурними одиницями дитячого колективу в позаурочний час.

Матеріали експозиції «Ми всі – це єдина сім’я» присвячені саме цьому напрямку виховної роботи. Вони розповідають про сімейні традиції, заповіді, Кодекси Лицарської Козацької Честі. На світлинах - 8 різновікових куренів-сімей. На них зафіксовані моменти з життя, праці, відпочинку, різних свят, які проводяться в сім’ях.

Школа гордиться своїми випускниками, про що яскраво свідчать матеріали, фото, документи, вміщені на стендах «Ними гордиться школа», «Кошові отамани Козацької держави», «Вони залишили по собі добру пам’ять», «Медалісти школи».

В цьому ряду на особливу увагу заслуговує стенд «Я сорок років живу в Росії, але серце моє тут». На ньому і у вітринах представлені фотодокументи, дипломи, посвідчення, присвячені випускнику школи 1966 року, генерал-лейтенанту, академіку, доктору економічних наук, професору, раднику Державної Думи Росії, Заслуженому творцю космічної техніки, ім’ям якого названо одна з малих планет (поряд з Ціолковським, Кондратюком, Гагаріним, Корольовим, Курчатовим та ін.) Руденку Анатолію Афанасійовичу. В експозиції також колаж «Человек-планета», який розповідає про етапи його життя й діяльності.

Експозиція «Щасливий той, чия дорога закарбувала добрий слід» розповідає про педагогів школи, їх династії.

Матеріали стенду «Педагог, керівник, наставник» присвячені людині, яка створила цей музей, підняла школу з руїн, яка понад 25 років свого життя віддала цій школі, автору розробок: «Плекаємо живе ядро», «Від РВЗ – сім’ї – до школи-родини», «Збережемо тую славу», «Срібна ниточка між берегами», ідеї якого є могутнім стимулом для роботи педколективу і творчого росту кожного вчителя й вихователя, творцю дитячого об’єднання «Козацька Держава», якому діти з любов’ю й вдячністю присвячують вірші (один з них на стенді), співають пісні, пишуть листи – директору школи-інтернату з 1984 року, її бувшому учню, Заслуженому вчителю України – Івану Олександровичу Фесенку.

Поряд – матеріали про вчителя малювання школи, самобутнього художника Маренича Олексія Давидовича. Також вміщено родоводи І.О. Фесенка й О.Д. Маренича, які святу любов до дітей передали своїм нащадкам–педагогам.

Не можна без хвилювання читати рядки з вірша про школу почесного члена нашої родини, поетеси Наталії Никифорівни Харасайло:

Захисти, Пречиста Божа Матір,

Школу нашу, наш великий дім,

Щоб у день Твого ясного свята

Було тепло й затишно у нім, які є епіграфом до матеріалів експозиції під загальним заголовком: «Дім, де єднаються серця».

Вони розповідають про дружні зв’язки, зустрічі в стінах школи з делегаціями гостей, меценатами, спонсорами з ближнього й далекого зарубіжжя, листування з дітьми з різних куточків планети, екскурсійні поїздки. У вітринах – листи, грамоти, фотографії, присвячені цим подіям.

Перлиною другого залу музею є «Рушникова хата», ініціатором створення якої стала приватний підприємець з м. Полтави Зінаїда Анатоліївна Петлюх. ЇЇ зусиллями зібрана значна кількість вишиваних рушників, багатьом з яких понад 100 років.

Кожного року колекція поповнюється рушниками-подарунками школі випускників. На них вишиті прізвища й імена учнів, які закінчили школу, слова любові й вдячності на її адресу.

Заключна експозиція – незаперечне свідчення того, чому наш музей отримав назву «Музей Духовності». Бо в ній демонструються матеріали про людей, які віддали й віддають своє життя й натхненну працю, свої серця людям, рідній Україні: заслужених діячів, педагогів, лікарів, науковців, кавалерів орденів, нагороджених медалями, поетів, художників, почесних громадян Миргородщини, видатних особистостей, які прославили Великі Сорочинці на всю Україну й світ.

Добро, яке панує в стінах школи, висока духовність, яку понад століття сповідують педагоги цього Храму науки, знаходять відгук у серцях багатьох людей, які відвідують школу й стають її добрими друзями, спонсорами й меценатами. Їх фотографії вміщено на стенді «Наші меценати».

Книга відгуків музею свідчить про високу оцінку праці директора школи, педколективу по створенню Музею Духовності, про те, що нікого з відвідувачів зібрані матеріали не залишили байдужим, а наповнили серця вдячністю й любов’ю, що вони понесли з собою у цей непростий світ частинку добра й тепла, які дарують наші педагоги й діти своїм гостям.

 Музей Духовності демонструє нерозривний зв’язок поколінь педагогів цієї освітньої установи з 1905 року до наших часів, кредо яких найповніше втілено в Слові законовчителя учительської семінарії О.Ларіна на День Освячення її споруд 11 листопада 1906 року: «Власне, освітою потрібно назвати вироблення в людини цілісного світогляду, виховання живої душі, необхідність виплекати «живе ядро», яке могло б, увібравши в себе потрібний матеріал із всього громаддя набутого пізнання й розвинувши його, вирости в живий організм ясних уявлень про світ і людину».

Сторінку оновлено 12.01.2016 р.

Форма входу

Пошук
Календар
Годинник
Наші іменинники
Вітання нашим друзям
залишайте тут
Клубничный торт.Маленькие картинки
Блоги
Блог 11-го класу

Блог 10-го класу

Блог 9-го класу

Блог 8-го класу
Гуртки

Інформація тут
Календар свят і подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Швидка психолого-
педагогічна допомога
Корисні кнопки


Архів записів

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz